Роби, що можеш з тим, що маєш там, де ти є. І буде тобі щастя:)))

Ось і закінчився 1 семестр. Незвичайний формат, масковий режим, змішане навчання. Час, коли неможливо щось планувати, бо не знаєш, що буде завтра.... Але все ж таки, любі мої діти, ви  витримали. Ми виконали програму, бо ви прагнули вчитись, не зважаючи на нестійки умови.

Розглядаючи уважно навчальний процес в минулому семестрі, прихожу до думки, що все відбувається для нашої користі. Ми опанували дистанційний формат навчання, та виявили для себе продуктивні засоби. 

Але головне, що ми всі повинні були винести для себе, що жити потрібно тут та зараз, не відкладаючи свої справи на потім. І, якщо ми будемо цінувати те, що нам дається в кожний момент часу, та з подякою відноситись до всього, що приходить у наше життя, ми будемо особисто зростати та мати гарні результати.

Роби, що можеш з тим, що маєш там, де ти є. І буде тобі щастя:)))