Фрактали. Це цікаво. Коли ми чуємо слово «геометрія» у нас з глибин пам'яті спливають циліндри, трикутники, гіпотенузи, бісектриси кутів….В навколишньому світі шкільна геометрія (евклідова) описує більшості випадків форми, створені людиною. Але як бути з усім іншим світом, як можна описати форму дерева або обриси острова, форму грудки землі або гіллясту структуру бронхів? Відповідь на це запитання дає нам фрактальна геометрія. Влада Бурангулова зацікавилась цією темою, та почала працювати над нею в Малої Академії Наук:
Цифрове суспільство, в якому ми живимо, потребує сучасних цифрових форматів, які можна було б прочитати на сучасних пристроях.
На
етапі перебудови системи освіти в Україні найбільшою проблемною зараз
виступає розробка зручних сучасних посібників, за допомогою яких учень
міг би швидко, самостійно та досконало розібратись з будь-якою темою,
яка його цікавить в будь-якій галузі.
Мацекула Данило, учень 11-Б класу, працюючи в Малої Академії Наук, розробив програму, за допомогою якої можна створювати електронні посібники.
Представляю презентацію його роботи та тези.
При виборі мови програмування для реалізації поставленої проблеми ми прийшли до висновку, що вивчення програмування в школі треба починати, використовуючи сучасну та перспективну мову програмування C#.Від своїх попередників ця мова увібрала в себе концепції віртуальної машини (середовище .NET), байт-коду (MSIL) і більшої безпеки вихідного коду програм.
При реалізації алгоритму програмного засобу було спроектованодва інтерфейси Сreate та Сontent,які відповідно призначені для створення візуального оформлення програмного засобу та для наповнення і редагування змісту готового продукту (самого електронного посібника).
В процесі реалізації цих інтерфейсів програмного засобу на мові C# було розроблено та застосовано відповідно 31 та 27 методів та класів.
Проведена експериментальна перевірка та удосконалення результатів програмного засобу. Готовий продукт (фрагмент електронного посібника) було отриманоу вигляді одного файлу шляхом оптимізації методів серіалізації та десеріалізації результатів.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що за допомогою розробленого програмного засобу можна створювати готові продукти, а саме електронні посібники, призначені для використання учнями для навчання з будь-якого предмету.
В минулому році учениця 10-Б класу Строкань Вікторія шукала відповідь на питання "Чи можна робити анімацію в Екселі ?"
Вона зайняла ІІ місце у шкільному конкурсі комп'ютерної твочості на найкращий портрет в табличному процесорі, зроблений за допомогою умовного форматування та захопилася цією програмою. Навіть працювала над манівською роботою. Динамічні зображення їй вдалося зробити.
Мова програмування– один із способів запису алгоритмів;
сукупність набору символів системи, правил утворення і тлумачення конструкцій
із символів для завдання алгоритмів з використанням символів природної мови.
Мови програмування –
штучні мови. Вони відрізняються від природних людських мов малою кількістю
слів, значення яких зрозуміло виконавцю (ці слова називаються ключовими ), і
досить жорсткими вимогами по формі запису операторів (сукупність цих вимог
утворює граматику синтаксис мови програмування). Порушення форми запису
призводять до того, що виконавець не може правильно виконати переклад та видає
повідомлення про помилку.
Що ж потрібно, щоб «створити мову
програмування»? На це запитання відповідають Мацекула Данило та Ярцев Олеександр.
Фортран – історично перша компільована мова
програмування, розроблена в 1954 — 1958 р .р. Джимом Бекусом. Базові принципи,
закладені в основу цієї мови, згодом склали в основу багатьох інших мов
програмування високого рівня.
Не обтяжена
формальностями, мова Фортран виявилась досить простою у вивченні і тому знайшла
широке поширення в середовищі вчених і інженерів.
У наступні десятиліття
мова істотно модернізувалася та розширилася. Її і сьогодні широко застосовують
в названих областях техніки, хоча сучасні версії мови відрізняються
універсальністю і можуть використовуватися і в інших областях науки і техніки.