Забув моргати
Заслужений лікар РФ, доктор медичних
наук, професор, магістр богослів’я
та священик Григорій Григор’єв
вважає, що комп’ютерні
ігри зловживають стимуляцією в людському мозкові “зони стресу”, призначеної
винятково для порятунку життя в екстремальних ситуаціях.
(В перекладі учня 11-Б класу ВРГ "Інтелект" В.Лози)
Це обличчя семилітнього нью-йоркського
хлопчика в процесі гри. В очах його стоять сльози, адже він так захоплений, що
буквально забуває кліпати. Його організм вимушений плакати, щоб зволожувати
очі.
Фотограф
Роббі Купер (Robbie Cooper) для The New York Times
Середньостатистичний
чоловік у країні з розвиненою культурою онлайн-ігор до 21 року проводить за
монітором близько коло 10000 годин. Приблизно стільки ж часу витрачає на
заняття за увесь термін навчання американський школяр, якщо він не пропускає
уроки – такі дані приводить футуролог та геймдизайнер Джейн Мак`Гонігал з
Інституту Майбутнього в Каліфорнії. Як впливає на людину інформаційний потік,
за об`ємом порівнюваний із
системою шкільної освіти? У найбільш комп`ютеризованій країні світу – Південній
Кореї, де більш ніж 85 відсотків населення має широкосмуговий доступ до
Інтернету – вплив ігор на людину є предметом уваги з боку держави. Більш як 50
відсотків населення грає в онлайн-ігри, близько 6 відсотків страждає від ігрової
залежності. З трирічного віку дітей у садках вчать, як контролювати час
спілкування з електронним засобом. Для школярів створені спеціальні навчальні
табори, куди батьки можуть відправити дитину, якщо та надмірно захопилася
геймінгом. Для дорослих гравців діє безкоштовна служба психологічної
консультації. 
Вилікувати підлітка від ігрової
залежності у Пд. Кореї намагаються за допомогою військової підготовки у
спеціальних таборах.
У Росії проблема впливу ігор на людину
поки що не є приводом до загальнонаціональної занепокоєності. Перша дисертація,
присвячена психологічним особливостям
вкрай захоплених гравців, була захищена тільки у 2012 році. Дослідник
декілька років анкетував геймерів і прийшов до висновку, що під впливом
ігрового середовища особистість гравця деформується. Заглиблюючись у віртуальні
світи усе глибше, людина стає боязкою та тривожною, знижується рівень
працездатності, з`являється збудливість, запальність, дратівливість,
пасивність, схильність до депресії, непередбачуваних змін настрою та суїциду.
Як пише дослідник, почасти такі люди не
здатні доводити до кінця початку справу, вирізняються легковажністю, нестійкими
інтересами, асоціальною поведінкою, притупленістю емпатії, важко передбачуваним
настроєм.
Чому гра, котра в дитинстві сприяє
отриманню нових знань, починає руйнувати людське життя, щойно стає комп`ютерною? Григорій Григор`єв, професор, психіатр, священик та нарколог, стверджує,
що ігри комп`ютерні за природою свого впливу на організм дуже схожі на ігри
азартні. Тут і там ключову роль грає сильний стрес. Тут і там виняткову роль
відіграє стрес. Для дітей таким стресом може бути загроза ігрової смерті чи
місія з порятунку світу.
Залежності долаються за наявності
достатньої мотивації, просто цим треба займатися довго і систематично.
